Герань-4

Тактико-технічні характеристики

Час підльоту і досяжність

Крейсерська швидкість ≈ 350 км/год. Інтерактивна мапа: кільця часу підльоту до цілі (відстань = швидкість × час) від обраної точки (ПКМ на мапі або «⊕ Моя точка»).

Сенсори та оптика

Денний канал (оптика)

Нічний канал (тепловізор)

Частоти каналів

Смуги, які використовує апарат, на шкалі 0.1–8.3 ГГц. Частоти швидко змінюються — звіряйте зі свіжими зведеннями.

{'v': "Конкретних частот каналів Герань-4 у відкритих джерелах немає. Керування/зв'язок — на основі mesh-модемних мереж (китайський Tech Mesh Network XK / Xingkay Tech). Навігація — супутникова (GPS/ГЛОНАСС/Beidou) із CRPA-антеною для стійкості до РЕБ. Раніше для родини Шахед/Герань фіксували супутникові смуги L1/L2 (~1575/1227 МГц) та LTE-трекери.", 'cite': ['S2012', 'S2019'], 'conf': 'estimate', 'asof': '2026-06', 'note': '⚠ незалежно не підтверджено'}

Повний спектр частот і детектори — на сторінці «Частоти та детектори».

Радіоканали та зв'язок

Технології та конструкція

Стійкість до РЕБ і глушіння

Статус і виробництво

Застосування і протидія

Бойове застосування

OWA-удари по тилових цілях (енергетика, інфраструктура) на дальностях до ~450 км; малими партіями разом з Герань-3 (зафіксовано на півночі Києва, травень 2026). Окрема роль — анти-перехоплювач/анти-авіація: модифікація з ракетою Р-60 «повітря-повітря» (дальність пуску 7–8 км, ІЧ-ГСН, поле зору ~24–34°) для ураження українських гелікоптерів/літаків та дронів-перехоплювачів, що полюють на Шахеди; оператор по відео з борту дає команду на пуск, далі ІЧ-ГСН наводиться сама.^11318196 станом на 2026-06

Протидія і вразливості

Складніша ціль через швидкість (до 500 км/год) — потребує швидших перехоплювачів. Проте: (1) на економному крейсерському режимі (~300–350 км/год) уразлива до зенітних дронів-перехоплювачів; (2) мусить летіти прямим маршрутом без складних маневрів; (3) обмежена дальність (~450 км) звужує цілі. Підтверджені перехоплення: Sting + дистанційне керування Hornet Vision CTRL (екіпаж «Рубін»); зенітні засоби (1020-й ЗРАП збив версію з Р-60). Україна розробляє швидші перехоплювачі та дешеві ракети-перехоплювачі під реактивні цілі (заявив М. Федоров).^491317195 станом на 2026-06

Польові нотатки і спостереження

• С. Флеш: «у Герані-4 — 400–550 км/год» (проти 280–330 км/год у Герань-3). Наголошує: «майбутнє дипстрайків — це швидкість» — щойно перехоплення звичайних Шахедів сягнуло ~90%, ворог переходить на реактивні, і українським розробникам перехоплювачів треба готуватися до високошвидкісних цілей вже зараз.¹³експерт (UA) · 2026-05
• С. Флеш: реактивний Sting із системою дистанційного керування Hornet Vision успішно знищив Герань-4 (екіпаж «Рубін») — реактивну ціль із більшою швидкістю, на яку противник робить ставку як на складнішу.¹³експерт (UA) · 2026-05
• С. Флеш про навігацію родини: у Герань-5 — 12-елементна CRPA «Комета», у реактивному КАБ УМПБ-5Р — 16-елементна; компонування нестандартне (російська розробка). Також фіксують активні висотоміри, LTE-трекери, китайські mesh-модеми.¹³експерт (UA) · 2026-05
• ГУР: Герань-4 розроблена «як контрзахід проти ефективності наших перехоплювачів» — ставка на швидкість і висоту, щоб дешеві ($~2000) дрони-перехоплювачі типу Sting (стеля ~315 км/год) фізично не наздоганяли 500-км/год ціль.¹⁴аналітик · 2026-05
• Аналітики (Defense Express): попри заявлені 500 км/год, на ЕКОНОМНОМУ крейсерському режимі реактивні Герані лишаються вразливими для зенітних дронів; через обмежену дальність ворог змушений пускати їх прямим маршрутом без маневрів — це робить траєкторію передбачуваною.⁹⁵аналітик · 2026-05
• Збиття реактивної Герані з ракетою Р-60 «повітря-повітря» силами 1020-го зенітного ракетно-артилерійського полку (січень 2026) — перша публічна фіксація анти-авіаційної модифікації, націленої на українські гелікоптери/літаки-перехоплювачі.¹⁸¹⁹аналітик · 2026-01

Додаткові факти

• Модифікація з ракетою Р-60: Реактивна Герань/Герань-4 з пусковим пристроєм і ракетою Р-60 «повітря-повітря» (радянська, ІЧ-ГСН). Дальність пуску до 7–8 км, поле зору ГСН ~24–34° (вузьке — ускладнює захоплення). Призначення: ураження українських літаків/гелікоптерів і дронів-перехоплювачів. Оператор отримує відео з борту, візуально виявляє ціль, захоплює її ГСН ракети та дає команду на пуск; далі ІЧ-ГСН наводиться автономно.¹⁸¹⁹ станом на 2026-01
• Хронологія/плутанина назв: ⚠ Дві хвилі подій: (1) січень 2026 — збиття реактивної Герані з Р-60 (RBC називає її «Герань-4», MTOW ~450 кг, дальність до 850 км); (2) травень 2026 — ГУР офіційно розкрила будову «Герань-4» (новий планер, ~450 км, БЧ 50/90 кг) і старт масового застосування. Можливо, у січні йшлося про ранню/перехідну реактивну версію, а травнева картка фіксує усталений серійний стандарт. оцінка¹⁸⁶¹ станом на 2026-06
• Стратегічна роль: Реактивні Герані позиціюються як дешевша альтернатива крилатим ракетам; аналітики прогнозують їх масове застосування до зими 2026/27. Герань-4 — нішевий «анти-перехоплювач», а не масовий далекобій (для цього лишаються Герань-2 та Герань-5). оцінка⁶⁵ станом на 2026-06
• Конкретні бортові блоки (розбір ГУР): 16-елементна CRPA-антена (блок C4B); Flight Controller Unit (FCU); Tracker unit; блок вимірювання атмосферного тиску ADU; акумуляторний блок; Power Distribution Unit (PDU); інтерфейсний модуль/DC-DC конвертер; mesh-модем Tech Mesh Network XK (Xingkay Tech, КНР); мережевий комутатор SCYTON Technology (КНР).¹²⁰ станом на 2026-05
• Обмеження дальності — географія: З дальністю ~450 км ворог з наявних пускових районів дістає цілі не далі за Київську, Кіровоградську та Одеську області — суттєво вужче, ніж класичний Шахед/Герань-2 (1800–2500 км). оцінка⁹⁵ станом на 2026-05

Зображення

уламки

уламки

уламки

уламки

рендер

Пов'язані системи